-
1 коаліційний уряд
coalition cabinet, coalition government -
2 коаліційний уряд більшості
Українсько-англійський юридичний словник > коаліційний уряд більшості
-
3 формувати коаліційний уряд
Українсько-англійський юридичний словник > формувати коаліційний уряд
-
4 коаліційний
-
5 coalition cabinet
-
6 coalition government
-
7 majority government
-
8 government
n1. (часто G.) уряд3. управління, керівництво4. провінція (якою керує губернатор); штат- authoritarian government диктаторська форма правління- autocratic government диктаторська форма правління- biracial government уряд, в якому присутні представники двох рас- black-led government уряд, в якому чорношкірі відіграють провідну роль- centralized government централізована форма правління- centre-right government правоцентристський уряд- coalition government коаліційний уряд- Conservative government консервативний уряд- constitutional government конституційна форма правління- democratic governmentb) (D. government) демократичний уряд (з представників Демократичної парти)- depositary government держава-депозитарій- federal government федеральна форма правління- government agencies органи правління, урядові установи- government departments урядові установи- government party урядова партія- handpicked government спеціально підібраний склад уряду- incoming government уряд, який прийшов до влади- invisible government невидимий уряд (сили, які діють за плечима офіційного уряду)- liberal government ліберальний уряд- local government місцеве самоврядування- overthrown government скинутий уряд- parliamentary government парламентська форма правління- puppet government маріонетковий уряд- republican governmentb) (R. government) республіканський уряд- signatory governments уряди, що підписали договір/ угоду- sovereign government суверенний уряд- transition government уряд перехідного періоду, перехідний уряд- government of a state управління державою- composition of the government склад уряду- head of government глава уряду- inviolability of the government непохитність існуючого порядку/ правління- organs of government органи державного управління- reshuffle of the government переформування уряду- rupture of a coalition government розпад коаліційного уряду- system of government система правління- to form the government сформувати уряд- to place the government in care-taker status поставити уряд в положення тимчасово виконуючого обов'язки- to represent a government представляти уряд- to resign one's government to smbd. передати управління комусь- to speak in the name of the government виступати від імені уряду- to topple the government скинути уряд- to win a mandate to form a new government отримати мандат на формування нового уряду- Her/ His Majesty's G. уряд її/ Його Величності (Велика Британія)- Labour government лейбористський уряд (Велика Британія)- I am authorized by my government мій уряд надав мені повноваження- My government instructed me to... мій уряд доручив мені... -
9 coalition
n коаліція, союз (тимчасовий)- coalition government коаліційний уряд- to break with the coalition порвати із коаліцією, вийти із коаліції- to build a political coalition створити політичну коаліцію- to enter a coalition вступити в коаліцію- to form a political coalition створити політичну коаліцію -
10 cabinet
I nуряд, кабінет (міністрів)- cabinet changes зміни у складі уряду- cabinet council- inner cabinet внутрішній кабінет, кабінет у вузькому складі на чолі з прем'єр-міністром (Велика Британія)- shadow cabinet "тіньовий кабінет" (уряд, створений опозицією на випадок приходу до влади)- war C. кабінет воєнного часу (коаліційний уряд) (1940–1945 рр.) (Велика Британія)- cabinet crisis урядова криза- cabinet decision рішення уряду- cabinet ministers міністри-члени кабінету (Велика Британія)- C. system (of government) система відповідального (перед парламентом) уряду (в конституцій ному праві ряду західних країн)- to dismiss the cabinet розпустити кабінет/ уряд- to sack the cabinet розпустити кабінет/ УрядII adjурядовий; той, що стосується кабінету міністрів -
11 national
I n1. громадянин, підданий будь-якої держави2. pl співгромадяни, співвітчизники- enemy nationals громадяни ворожої держави- nationals of the country of residence громадяни країни перебування- nationals of the country of the receiving state громадяни країни перебування- nationals established abroad громадяни будь-якої країни, що проживають за кордоном- nationals of a host country громадяни приймаючої країни/ держави перебуванняII adj1. національний, державний; народний, всенародний2. національний; що відноситься до нації/ національності; що відноситься до якогось народу- foreign national holiday національне свято репрезентованої країни- national anthem державний гімн- national calamity національне лихо- national celebrations національні торжества- national colours національні кольори- national commanda) національні війська; війська державиb) війська держави, що входить у військовий союз- national committee національний комітет- national currency національна валюта- national Day національне свято, головне свято країни- national debt національний борг- national defence оборона країни- national defence committee комітет національної оборони- national defence forces національні збройні сили- national defence information відомості, що становлять державну таємницю- national economy народне господарство; національна економіка- national elections загальні вибори- national emancipation національне визволення- national emblem державний герб- national emergency надзвичайне становище в країні- national feelings національні почуття- national figure людина, яку знає вся країна, видатний діяч- national flag державний прапор- national frontiers державні кордони- national genius дух народу- national governmenta) центр; національний уряд; (на відміну від властей штату, США)- national holiday національне свято держави перебування- national homeland батьківщина, вітчизна- national income національний дохід- national independence національна незалежність- national interests національні інтереси- national language національна мова- national law юр. внутрідержавне/ національне право- national legislation національне законодавство- national liberation національно-визвольний рух- national minority національна меншість- national oppression національний гніт- national origin(s) національне походження- national papers національні газети- national price level рівень внутрішніх цін- national reconciliation національне примирення- national referendum національний референдум- national safety національна безпека- national security національна безпека- national Security Council Рада національної безпеки- national self-determination національне самовизначення, самовизначення народу- national service трудова або військова повинність- national sovereignty національний суверенітет- national spirit дух народу- national strategics національна державна стратегія- national tongue національна мова- national waters внутрішні води- national rights of the people національні права народу- national chairman представник національного комітету партії (США)- national convention національний партійний з'їзд (США)- national security adviser радник з питань національної безпеки (США) -
12 coalition
-
13 national
1. n1) громадянин; підданий (держави)2) pl співвітчизники, співгромадяни2. adj1) національний; народний, всенародний2) державнийnational bank — державний банк; амер. національний банк
N. Service — військова (трудова) повинність
3) національний; що стосується національності (нації)4) націоналістичний5) (N.) амер., іст. союзний, північнийN. troops — армія Півночі
national socialism — націонал-соціалізм, нацизм
* * *I n1) громадянин, підданий ( якої-небудь держави)2) aмep. націонал ( на відміну від повноправного громадянина)3) aмep.; cпopт. турнір, змагання в масштабі всієї країниII a1) національний, державний; народний, всенароднийnational roads — державні дороги, автостради
national government — центральний уряд (на відміну від влади штату, провінції); коаліційний уряд
national emergency — надзвичайний стан у країні; aмep. федеральний, який відноситься до відання центрального уряду ( а не до відання влади окремого штату)
2) національний, який стосується, відноситься до нації, національності; який стосується, відноситься до якого-небудь народу4) aмep.; icт. (National) союзний, Північний (під час Громадянської війни 1861-65 pp.); N. game aмep. Бейсбол -
14 national
I n1) громадянин, підданий ( якої-небудь держави)2) aмep. націонал ( на відміну від повноправного громадянина)3) aмep.; cпopт. турнір, змагання в масштабі всієї країниII a1) національний, державний; народний, всенароднийnational roads — державні дороги, автостради
national government — центральний уряд (на відміну від влади штату, провінції); коаліційний уряд
national emergency — надзвичайний стан у країні; aмep. федеральний, який відноситься до відання центрального уряду ( а не до відання влади окремого штату)
2) національний, який стосується, відноситься до нації, національності; який стосується, відноситься до якого-небудь народу4) aмep.; icт. (National) союзний, Північний (під час Громадянської війни 1861-65 pp.); N. game aмep. Бейсбол -
15 form a coalition government
English-Ukrainian law dictionary > form a coalition government
-
16 створювати
= створитистворювати ілюзію — to create ( to foster) an illusion
створювати перешкоди — to disturb, to obstruct
створювати роль (образ) мист. — to create the part (of)
2) ( засновувати) to establish, to set up, to found; (про теорію, вчення тж.) to originate; ( плани) to frame, to form, to work out; ( нове слово) to coin, to mintстворювати комісію — to establish ( to set up) a commission
-
17 shot-gun marriage
- the coalition government was obviously a shot-gun marriage коаліційний уряд явно був "шлюбом мимоволі"
См. также в других словарях:
коаліційний — а, е. 1) Прикм. до коаліція. Коаліційний договір. 2) Утворений на засадах коаліції. || Який входить у коаліцію. Коаліційні партії. •• Коаліці/йний у/ряд уряд, який створюється у парламентарних державах, коли депутатські місця у парламенті… … Український тлумачний словник
кабінет — у, ч. 1) Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. || Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. 2) розм. Комплект меблів для такої кімнати. 3) Спеціально обладнане … Український тлумачний словник
